1. Словник української мови в 11 томах

заїхати

ЗАЇ́ХАТИ¹ див. заїжджа́ти¹.

ЗАЇ́ХАТИ², ї́ду, ї́деш, док., кому у що, по чому, вульг. Ударити кого-небудь по чомусь.

Надзорець синіє зо злості, стискає кулаки, готов першому-ліпшому заїхати в зуби (Фр., V, 1951, 416);

Дід не вгамувався, до візника кричить: — Геть іди, вертайся..! Ніхто сьогодні не поїде! Сьогодні дід Грицько гуляє! Вертайся, кажу, а то по морді заїду! (Вас., II, 1959, 531);

Ото колись заїхав мені Пилип по уху, а чоловічина він здоровий (Вишня, І, 1956, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїхати — [ VI, 140 ]«вдарити» [ОГ] Заїхати їм між липки, щоб їм аж Войтко закапував!: Ударити її їх між очи, щоб їм аж місяць засьвітив [ІФ-1905] Словник з творів Івана Франка
  2. заїхати — заї́хати 1 дієслово доконаного виду в'їхати; заїхати кудись далеко; збочити з дороги заї́хати 2 дієслово доконаного виду вдарити вульг. Орфографічний словник української мови
  3. заїхати — [зайіхатие] -йіду, -йідеиш; нак. -йід', -йід'теи Орфоепічний словник української мови
  4. заїхати — I див. заїжджати I. II -їду, -їдеш, док., кому у що, по чому, вульг. Ударити кого-небудь по чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заїхати — заї́хати вдарити (перев. в обличчя)(м, ср)|| = вгатити ◊ в пи́сок заїхати → писок ◊ заїхати між ли́пки → липки Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. заїхати — дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому. Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар); Побачимо, як ти порядкуватимеш. Фразеологічний словник української мови
  7. заїхати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
  8. заїхати — Заї́хати, -ї́ду, -ї́деш; заї́дь, заї́дьмо, заї́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. заїхати — Заїхати см. заїздити. Словник української мови Грінченка