1. Фразеологічний словник української мови

заїхати

дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому. Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар); Побачимо, як ти порядкуватимеш. На старих дідах далеко не поїдеш, а молодь на шахти беруть та на заводи (Григорій Тютюнник). дале́ко не заї́хати. Павлуша розумів, що на одному вірші, та й то чужому, далеко не заїхати, треба все нові та нові (А. Головко).

захо́дити / зайти́ дале́ко. Виходити за межі допустимого, звичного, прийнятного і т. ін. Не будьте похмурим. Частіше посміхайтеся, будьте привітним, але не заходьте надто далеко: вам важко відштовхнути людей (З журналу); Знов упертість моя зайшла так далеко, що мене довелося провчити (Моє життя в мист.). заї́хати дале́ко. (Гофман:) — Е... ви заїхали дуже далеко. Так можна й того... з партії (М. Хвильовий).

не в ті воро́та заї́хати. Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. Не в ті ворота заїхали. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось не в ті ворота заїхали зі своїми висновками (З усн. мови).

у ву́хо заї́хати кому і без додатка, вульг. Ударити кого-небудь. — Слухай, Луко! Без жартів кажу: ще один раз лайнешся отак і незчуєшся, як у вухо заїду (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїхати — [ VI, 140 ]«вдарити» [ОГ] Заїхати їм між липки, щоб їм аж Войтко закапував!: Ударити її їх між очи, щоб їм аж місяць засьвітив [ІФ-1905] Словник з творів Івана Франка
  2. заїхати — заї́хати 1 дієслово доконаного виду в'їхати; заїхати кудись далеко; збочити з дороги заї́хати 2 дієслово доконаного виду вдарити вульг. Орфографічний словник української мови
  3. заїхати — [зайіхатие] -йіду, -йідеиш; нак. -йід', -йід'теи Орфоепічний словник української мови
  4. заїхати — I див. заїжджати I. II -їду, -їдеш, док., кому у що, по чому, вульг. Ударити кого-небудь по чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заїхати — заї́хати вдарити (перев. в обличчя)(м, ср)|| = вгатити ◊ в пи́сок заїхати → писок ◊ заїхати між ли́пки → липки Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. заїхати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
  7. заїхати — Заї́хати, -ї́ду, -ї́деш; заї́дь, заї́дьмо, заї́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. заїхати — ЗАЇ́ХАТИ¹ див. заїжджа́ти¹. ЗАЇ́ХАТИ², ї́ду, ї́деш, док., кому у що, по чому, вульг. Ударити кого-небудь по чомусь. Надзорець синіє зо злості, стискає кулаки, готов першому-ліпшому заїхати в зуби (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. заїхати — Заїхати см. заїздити. Словник української мови Грінченка