Значення в інших словниках
-
збіг —
збіг іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
збіг —
-у, ч. 1》 Поєднання подій, явищ і т. ін. Збіг обставин — випадкове поєднання обставин. 2》 Одночасність подій, явищ і т. ін. 3》 Схожість, спільність між чим-небудь. 4》 Поступове потоншення стовбура дерева або гілки від основи до вершини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збіг —
Збіг, збі́гу, в -гові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
збіг —
ЗБІГ, у, ч. 1. Поєднання подій, явищ і т. ін. — Поглянь: перший земляк, який зустрічається мені на фронті! Такий збіг! (Гончар, I, 1954, 14); — А я якраз з Людмилою в одному класі вчилась,— закінчила свою розповідь Тоня.— Людмила Книш?...
Словник української мови в 11 томах
-
збіг —
Збіг м. 1) — га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богородиці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37.
Словник української мови Грінченка