звуковий —
звукови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
звуковий —
-а, -е. 1》 Який складається зі звуків, утворюється звучанням. Звукова система муз. — висотна (інтервальна) організація музичних звуків на основі єдиного принципу. 2》 фіз. Прикм. до звук 2). Звукові хвилі. 3》 Який записує або відтворює звуки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звуковий —
ЗВУКОВИ́Й (який складається із звуків, утворюється звучанням), ФОНІ́ЧНИЙ. Навіть не розуміючи слів, ми на основі звукової виразності інтонацій можемо досить вірно схопити настрій того, хто говорить (з підручника); Фонічне оформлення вірша.
Словник синонімів української мови
звуковий —
Звукови́й, -ва́, -ве́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
звуковий —
ЗВУКОВИ́Й, а́, е́. 1. Який складається із звуків, утворюється звучанням. Присів [Віталик] до приймача, поринув у звуковий хаос ефіру (Гончар, Тронка, 1963, 46); Урочисто грав духовий оркестр.
Словник української мови в 11 томах