звуковий

ЗВУКОВИ́Й (який складається із звуків, утворюється звучанням), ФОНІ́ЧНИЙ. Навіть не розуміючи слів, ми на основі звукової виразності інтонацій можемо досить вірно схопити настрій того, хто говорить (з підручника); Фонічне оформлення вірша.

ФОНЕТИ́ЧНИЙ, ЗВУКОВИ́Й. У першу чергу я хочу поговорити про фонетичну красу нашої мови (В. Самійленко); Неможливо еквіметрично, тим більше еквіритмічно перекладати вірші з мови однієї звукової системи віршами на мову іншої системи (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. звуковий — звукови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звуковий — [звуковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і  Орфоепічний словник української мови
3. звуковий — -а, -е. 1》 Який складається зі звуків, утворюється звучанням. Звукова система муз. — висотна (інтервальна) організація музичних звуків на основі єдиного принципу. 2》 фіз. Прикм. до звук 2). Звукові хвилі. 3》 Який записує або відтворює звуки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звуковий — Звукови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. звуковий — ЗВУКОВИ́Й, а́, е́. 1. Який складається із звуків, утворюється звучанням. Присів [Віталик] до приймача, поринув у звуковий хаос ефіру (Гончар, Тронка, 1963, 46); Урочисто грав духовий оркестр.  Словник української мови в 11 томах