1. Словник синонімів української мови

звуковий

ЗВУКОВИ́Й (який складається із звуків, утворюється звучанням), ФОНІ́ЧНИЙ. Навіть не розуміючи слів, ми на основі звукової виразності інтонацій можемо досить вірно схопити настрій того, хто говорить (з підручника); Фонічне оформлення вірша.

ФОНЕТИ́ЧНИЙ, ЗВУКОВИ́Й. У першу чергу я хочу поговорити про фонетичну красу нашої мови (В. Самійленко); Неможливо еквіметрично, тим більше еквіритмічно перекладати вірші з мови однієї звукової системи віршами на мову іншої системи (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звуковий — звукови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. звуковий — [звуковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і Орфоепічний словник української мови
  3. звуковий — -а, -е. 1》 Який складається зі звуків, утворюється звучанням. Звукова система муз. — висотна (інтервальна) організація музичних звуків на основі єдиного принципу. 2》 фіз. Прикм. до звук 2). Звукові хвилі. 3》 Який записує або відтворює звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звуковий — Звукови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. звуковий — ЗВУКОВИ́Й, а́, е́. 1. Який складається із звуків, утворюється звучанням. Присів [Віталик] до приймача, поринув у звуковий хаос ефіру (Гончар, Тронка, 1963, 46); Урочисто грав духовий оркестр. Словник української мови в 11 томах