зиркнути —
ЗИ́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до зи́ркати. Мати зиркнула на неї раз і вдруге — скривилась, в очах блиснув гострий біль (Вас., II, 1959, 214); Першою, як завжди, прокинулась Лара. Розплющивши очі, вона зиркнула на будильник (Шовк.
Словник української мови в 11 томах
зиркнути —
Зиркнути, -ну, -неш гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. ІІ. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.
Словник української мови Грінченка