Значення в інших словниках
-
зиркнути —
зи́ркнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
зиркнути —
[зиркнутие] -ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
зиркнути —
ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!...
Словник синонімів української мови
-
зиркнути —
ЗИ́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до зи́ркати. Мати зиркнула на неї раз і вдруге — скривилась, в очах блиснув гострий біль (Вас., II, 1959, 214); Першою, як завжди, прокинулась Лара. Розплющивши очі, вона зиркнула на будильник (Шовк.
Словник української мови в 11 томах
-
зиркнути —
Зиркнути, -ну, -неш гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. ІІ. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.
Словник української мови Грінченка