зміщення

змі́щення

[зм’ішче^ин':а]

-н':а, р. мн. -е^ин'

Значення в інших словниках

1. зміщення — змі́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зміщення — Захисний механізм, що виражається у тому, що людина здійснює заміну первісного об’єкту іншим або використовує одну частину свого тіла замість іншої.  Словник із соціальної роботи
3. зміщення — -я, с. Дія за знач. змістити 1) і стан за знач. зміститися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зміщення — ЗМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. змістити 1 і стан за знач. змісти́тися 1. Утома, тривале почуття небезпеки, рип корабельних зв’язок, хаотичне зміщення речей, безупинне виття й гарчання океанського звіринця, що оточив корабель...  Словник української мови в 11 томах