зміщення

ЗМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. змістити 1 і стан за знач. змісти́тися 1.

Утома, тривале почуття небезпеки, рип корабельних зв’язок, хаотичне зміщення речей, безупинне виття й гарчання океанського звіринця, що оточив корабель, засмутили не одне матроське серце (Довж., Зач. Десна, 1957, 403);

Місце, де в надрах землі відбувається зміщення верств гірських порід, називається осередком землетрусу (Наука.., 6, 1958, 55).

Значення в інших словниках

1. зміщення — змі́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зміщення — Захисний механізм, що виражається у тому, що людина здійснює заміну первісного об’єкту іншим або використовує одну частину свого тіла замість іншої.  Словник із соціальної роботи
3. зміщення — [зм’ішчеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
4. зміщення — -я, с. Дія за знач. змістити 1) і стан за знач. зміститися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови