зміщення
ЗМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. змістити 1 і стан за знач. змісти́тися 1.
Утома, тривале почуття небезпеки, рип корабельних зв’язок, хаотичне зміщення речей, безупинне виття й гарчання океанського звіринця, що оточив корабель, засмутили не одне матроське серце (Довж., Зач. Десна, 1957, 403);
Місце, де в надрах землі відбувається зміщення верств гірських порід, називається осередком землетрусу (Наука.., 6, 1958, 55).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зміщення — змі́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зміщення — Захисний механізм, що виражається у тому, що людина здійснює заміну первісного об’єкту іншим або використовує одну частину свого тіла замість іншої. Словник із соціальної роботи
- зміщення — [зм’ішчеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- зміщення — -я, с. Дія за знач. змістити 1) і стан за знач. зміститися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови