зміщення

змі́щення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зміщення — Захисний механізм, що виражається у тому, що людина здійснює заміну первісного об’єкту іншим або використовує одну частину свого тіла замість іншої. Словник із соціальної роботи
  2. зміщення — [зм’ішчеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. зміщення — -я, с. Дія за знач. змістити 1) і стан за знач. зміститися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зміщення — ЗМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. змістити 1 і стан за знач. змісти́тися 1. Утома, тривале почуття небезпеки, рип корабельних зв’язок, хаотичне зміщення речей, безупинне виття й гарчання океанського звіринця, що оточив корабель... Словник української мови в 11 томах