зміщення
Захисний механізм, що виражається у тому, що людина здійснює заміну первісного об’єкту іншим або використовує одну частину свого тіла замість іншої. Прикладом може слугувати хлопчик, який замість того, щоб сердитися на батька, сердиться і злиться на інших авторитетних чоловіків зі свого оточення.
англ. displacement; нім. Verschiebung f=, -en; угор. eltolódás; рос. смещение.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зміщення — змі́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зміщення — [зм’ішчеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- зміщення — -я, с. Дія за знач. змістити 1) і стан за знач. зміститися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зміщення — ЗМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. змістити 1 і стан за знач. змісти́тися 1. Утома, тривале почуття небезпеки, рип корабельних зв’язок, хаотичне зміщення речей, безупинне виття й гарчання океанського звіринця, що оточив корабель... Словник української мови в 11 томах