Значення в інших словниках
-
казарма —
каза́рма іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
казарма —
г. касарня, жм. кошара; (для робітників) гуртожиток, барак.
Словник синонімів Караванського
-
казарма —
-и, ж. Спеціальна будівля для розміщення військової частини. || заст. Житлове приміщення для робітників при заводах, фабриках і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
казарма —
Козакарня
Словник чужослів Павло Штепа
-
казарма —
Каза́рма, -ми; каза́рми, -за́рм
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
казарма —
КАЗА́РМА, и, ж. Спеціальна будівля для розміщення військової частини. — Айда в казарми! Айда в неволю! — Неначе крикне хто надо мною. І я прокинусь (Шевч., II, 1953, 47); Галин чоловік став солдатом тут у Києві, тільки мусить який час в казармах жити (Л.
Словник української мови в 11 томах
-
казарма —
1. Споруда для мешкання воїнських підрозділів. Існують теж: ~ горжева — казарма в горжі форту, пристосована для оборони; ~ оборонна — споруда для житла і оборони. 2. Гуртожиток у дореволюційній Росії, призначений для робітників і розташований поруч з підприємством.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
казарма —
Казарма, -ми ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619.
Словник української мови Грінченка