камінний —
I -а, -е. Те саме, що кам'яний. II -а, -е. Прикм. до камін. Камінне дзеркало.
Великий тлумачний словник сучасної мови
камінний —
кам’яне́ (камі́нне) се́рце чиє, у кого. Хто-небудь байдужий, нечулий. Ширяєв скоса, .. поглянув на художника. Але чиє кам’яне серце не зворушать похвали і лестощі..? (О. Іваненко). ма́ти кам’яне́ (камі́нне) се́рце. Бути нечуйним, жорстоким, бездушним і...
Фразеологічний словник української мови
камінний —
КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З.
Словник синонімів української мови
камінний —
Камі́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
камінний —
КАМІ́ННИЙ¹, а, е. Те саме, що кам’яни́й. Надходить [Зет] з величезною брилою камінною (Л. Укр., І, 1951, 446); Гаряча вода тече з розколини в камінній горі і утворює цілу річку (Багмут, Опов.
Словник української мови в 11 томах
камінний —
Камінний, -а, -е Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Гол. Антосьо сидів як камінний. Св. Л. 312.
Словник української мови Грінченка