каратися

кара́тися

[карати^ес'а]

-айус'а, -айе^іс':а, -айе^іц':а, -айуц':а

Значення в інших словниках

1. каратися — кара́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. каратися — Нести кару, мучитися; (морально) картатися <�серцем>, їсти собі серце.  Словник синонімів Караванського
3. каратися — див. каятися  Словник синонімів Вусика
4. каратися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Зазнавати моральних страждань; мучитися. 2》 Пас. до карати 1); звинувачувати самого себе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. каратися — МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З'ЇДА́ТИСЯ діал. (зазнавати моральних мук, перев.  Словник синонімів української мови
6. каратися — КАРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Зазнавати моральних страждань; мучитися. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. (Шевч.  Словник української мови в 11 томах