карий —
-а, -е. Темно-брунатний (про очі). || Гнідий (про масть коней). || у знач. ім. карий, -рого, ч. Кінь такої масті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
карий —
ка́рий гнідий (про коня)(ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
карий —
КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев.
Словник синонімів української мови
карий —
Ка́рий, -ра, -ре
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
карий —
КА́РИЙ, а, е. Темно-брунатний (про очі). Ой зоре! зоре!..Чи очі карі тебе шукають На небі синім? Чи забувають? (Шевч., II, 1953, 20); Христя помилувалася його..
Словник української мови в 11 томах