келих

ке́лих

[кели^ех]

-ха, м. (ў) -ху, мн. -хи^е, -х'іў

Значення в інших словниках

1. келих — (посудина для пиття напоїв) чара, пугар.  Словник синонімів Полюги
2. келих — ке́лих іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. келих — Чара, бокал, г. пугар; (без ніжки) чаша.  Словник синонімів Караванського
4. келих — Бокал, келех, келешок, келишок, красовуля, кубок, кухоль, кухлик, кухличок, чара  Словник синонімів Вусика
5. келих — рідше келех, -а, ч. Посуд для пиття вина; кубок, бокал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. келих — КЕ́ЛИХ, рідше КЕ́ЛЕХ, а, ч. 1. Посуд для пиття вина; бокал (у 1 знач.). Стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (О. Стороженко); Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином..  Словник української мови у 20 томах
7. келих — Посуд для пиття, що складається з чаші й підставки, виконаний з благородних металів і шляхетного каміння, скла, керамічних глин; зазвичай багато оздоблений.  Універсальний словник-енциклопедія
8. келих — БОКА́Л (кришталевий, скляний посуд на ніжці або розширений догори для пиття вина); ФУЖЕ́Р (на високій ніжці, звичайно для шипучих вин та прохолодних напоїв). З усіх боків почулись вигуки схвалення, цокання чарок, бокалів (Л.  Словник синонімів української мови
9. келих — КЕ́ЛИХ, рідше КЕ́ЛЕХ, а, ч. Посуд для пиття вина; кубок, бокал. Стояли столи, заставлені туровими рогами, келихами і чарками з чистого золота (Стор.  Словник української мови в 11 томах