-йкие, д. і м. -йц'і, р. мн. -йок (тканина; яблуня)
Орфоепічний словник української мови
Значення в інших словниках
китайка —
китайка – китаянка Китайка. Первісно – шовкова тканина, що її привозили з Китаю, пізніше – бавовняна тканина, яку виробляли в Російській імперії. Китаянка – представниця корінної нації КНР.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
китайка —
кита́йка 1 іменник жіночого роду тканина; виріб із тканини кита́йка 2 іменник жіночого роду яблуня
Орфографічний словник української мови
китайка —
КИТАЙКА – КИТАЯНКА Китайка1. Густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю; пізніше – вовняна тканина, яку виробляли в Росії, а також переносно. Йому Дидона підослала.. Сорочку і каптан з китайки (І.
Літературне слововживання
китайка —
I -и, ж. Первісно – густа, перев. синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім – бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. II -и, ж. 1》 Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами. 2》 збірн. Дрібні плоди цієї яблуні. Варення з китайки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
китайка —
КИТА́ЙКА¹, и, ж. Первісно – густа, перев. синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім – бавовняна тканина. Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний (з народної пісні); Йому Дідона підослала ..
Словник української мови у 20 томах
китайка —
Ботанічний різновид дикої яблуні; плодовий і декоративний кущ; декоративні плоди, маленькі жовті або червоні, використовуються в кондитерській промисловості.
Універсальний словник-енциклопедія
китайка —
КИТА́ЙКА¹, и, ж. Первісно — густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл.
Словник української мови в 11 томах
китайка —
Китайка, -ки ж. Матерія китайка. Із кишені китайку виймає, поцілував мертвих в очі, хрестить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 214. ум. китаєчка. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала до білого світа. Мет. 45.
Словник української мови Грінченка