китайка
КИТА́ЙКА¹, и, ж.
Первісно – густа, перев. синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім – бавовняна тканина.
Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний (з народної пісні);
Йому Дідона підослала .. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (І. Котляревський);
Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко);
Святкове вбрання козаків складалось із жупана.., каптана барвистого, широких червоних або іншого кольору штанів, пояса з китайки, шапки (А. Кащенко);
Їжачиться порубана тернина. Тріпоче шмат червоної китайки. Ще далі шмат, і далі, й далі, й далі... (Л. Костенко);
* Образно. Сплять сповиті у китайку дні минулі (Б.-І. Антонич).
КИТА́ЙКА², и, ж.
1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами.
Китайка має густу крону й добре розвинену кореневу систему (з наук. літ.);
Яблуня китайська, або китайка, відзначається високою морозостійкістю та невибагливістю до ґрунту (з наук.-попул. літ.).
2. збірн. Плоди цієї яблуні – червоні або жовті дрібненькі яблучка.
Китайки більше нагадують маленькі черешеньки, що рясно ростуть на дереві (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)