китайка
КИТА́ЙКА¹, и, ж. Первісно — густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім — бавовняна тканина, яку виробляли в Росії.
Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток, Сорочку і каптан з китайки (Котл., І, 1952, 74);
Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65);
До столу, вкритого китайкою, вийшов оторопілий староста (Кач., II, 1958, 221).
КИТА́ЙКА², и, ж.
1. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами.
2. збірн. Дрібні плоди цієї яблуні.
Варення з китайки.
Словник української мови (СУМ-11)