колега —
-и, ч. і ж. Товариш по спільній роботі, навчанню; особа тієї самої професії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колега —
КОЛЕ́ГА, и, ч. і ж. Товариш за фахом, місцем роботи (перев. у сфері розумової праці), за навчанням у вищій школі і т. ін. З Ватаги письма [листи] принесли, І всі тихенько зачитали. А ми з колегою лягли Та щось такеє розмовляли (Т.
Словник української мови у 20 томах
колега —
коле́га (лат. collega) товариш по спільній службі, навчанню; особа тієї самої професії.
Словник іншомовних слів Мельничука
колега —
ТОВА́РИШ (людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихось діях), СПІ́ЛЬНИК, ОДНОДУ́МЕЦЬ, БРА́ТЧИК розм.; КОЛЕ́ГА (за фахом, місцем праці чи навчання); ОДНОКА́ШНИК розм. (спільник у навчанні, військовій службі тощо).
Словник синонімів української мови
колега —
КОЛЕ́ГА, и, ч. і ж. Товариш за фахом, місцем праці, за навчанням у вищій школі тощо. З Ватаги письма [листи] принесли, І всі тихенько зачитали, А ми з колегою лягли Та щось такеє розмовляли (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
колега —
рос. коллега 1. Спільник по роботі, професії, справі, навчанню. 2. Переносно-приятель, товариш, Друг.
Eкономічна енциклопедія