колгоспник —
колго́спник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
колгоспник —
див. селянин; хлібороб
Словник синонімів Вусика
колгоспник —
-а, ч., іст. Член колгоспу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колгоспник —
КОЛГО́СПНИК, а, ч. 1. іст. Член колгоспу (у 1 знач.). – Десятки тисяч тракторів щороку обробляють землю, ціла армія колгоспників працює на полях (О. Донченко); Біля насіннєвої ділянки стоїть гурт прибулих колгоспників (А.
Словник української мови у 20 томах
колгоспник —
КОЛГО́СПНИК, а, ч. Член колгоспу. Біля насіннєвої ділянки стоїть гурт прибулих колгоспників (Головко, І, 1957, 425); Сучасний радянський колгоспник — це державна людина, діяч з широким міжнародним кругозором (Рад. Укр., 26.III 1950, 3).
Словник української мови в 11 томах