1. Орфоепічний словник української мови

колгоспник

колго́спник

[колгоспниек]

-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колгоспник — колго́спник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колгоспник — див. селянин; хлібороб Словник синонімів Вусика
  3. колгоспник — -а, ч., іст. Член колгоспу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колгоспник — КОЛГО́СПНИК, а, ч. 1. іст. Член колгоспу (у 1 знач.). – Десятки тисяч тракторів щороку обробляють землю, ціла армія колгоспників працює на полях (О. Донченко); Біля насіннєвої ділянки стоїть гурт прибулих колгоспників (А. Словник української мови у 20 томах
  5. колгоспник — КОЛГО́СПНИК, а, ч. Член колгоспу. Біля насіннєвої ділянки стоїть гурт прибулих колгоспників (Головко, І, 1957, 425); Сучасний радянський колгоспник — це державна людина, діяч з широким міжнародним кругозором (Рад. Укр., 26.III 1950, 3). Словник української мови в 11 томах