колгоспник
КОЛГО́СПНИК, а, ч. Член колгоспу.
Біля насіннєвої ділянки стоїть гурт прибулих колгоспників (Головко, І, 1957, 425);
Сучасний радянський колгоспник — це державна людина, діяч з широким міжнародним кругозором (Рад. Укр., 26.III 1950, 3).
Словник української мови (СУМ-11)