Значення в інших словниках
-
корелювати —
корелюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
корелювати —
-юю, -юєш, недок., спец. 1》 Поміщати щось в ситуацію, в якій воно знаходиться у відомому співвідношенні з ін. речами. 2》 Обчислювати коефіцієнт кореляції.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
корелювати —
КОРЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. тільки 3 ос., з чим. Бути у відношеннях кореляції. Ширина крони дерев фісташки на південному схилі зворотно корелює з їх висотою (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах