кістковий —
кісткови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
кістковий —
-а, -е. Прикм. до кістка 1). || Якого добувають, виготовляють із кісток. Кісткова мозоля — регенераторне тканинне утворення, що забезпечує зростання кісткових фрагментів при порушенні цілісності кістки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кістковий —
КІСТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кі́стка 1. Плавом пливли у Євпаторію хворі, особливо тяжко хворі на кістковий туберкульоз (Ю. Збанацький); За будовою скелета всіх риб поділяють на хрящових і кісткових (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
кістковий —
КІСТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кі́стка 1. Плавом пливли у Євпаторію хворі, особливо тяжко хворі на кістковий туберкульоз (Збан., Сеспель, 1961, 8); Довгий час великі труднощі для хірургів становило закриття кісткових дефектів черепа (Наука..
Словник української мови в 11 томах