Орфографічний словник української мови

кістковий

кісткови́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кістковий — [к'істковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і  Орфоепічний словник української мови
  2. кістковий — -а, -е. Прикм. до кістка 1). || Якого добувають, виготовляють із кісток. Кісткова мозоля — регенераторне тканинне утворення, що забезпечує зростання кісткових фрагментів при порушенні цілісності кістки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кістковий — КІСТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кі́стка 1. Плавом пливли у Євпаторію хворі, особливо тяжко хворі на кістковий туберкульоз (Ю. Збанацький); За будовою скелета всіх риб поділяють на хрящових і кісткових (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. кістковий — КІСТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кі́стка 1. Плавом пливли у Євпаторію хворі, особливо тяжко хворі на кістковий туберкульоз (Збан., Сеспель, 1961, 8); Довгий час великі труднощі для хірургів становило закриття кісткових дефектів черепа (Наука..  Словник української мови в 11 томах