лагідний —
ла́гідний прикметник
Орфографічний словник української мови
лагідний —
(про добру, покірну, сумирну людину) муху (мухи) зобидить не зможе (не зобидить, не зачепить); хоч до рани прикладай (приклади); хоч у вухо вбгай (бгай, клади). – Василько щастя людям хтів зробить. Він муху – й ту зобидить би не зміг!...
Словник фразеологічних синонімів
лагідний —
Ла́гідний 1. Легкий, м’який на смак (про напої). Вуйко Базиль підходив звичайно до скляної шафи, де рядами стояли принадні, чепурні, блискучі фляшки, і частував себе самого міцніш коньяком або лагідніш лікером (Галіп, 42) 2. М’який, пухкий (про землю).
Українська літературна мова на Буковині
лагідний —
(характер) сумирний, тихий, не норовистий; (голос) шовковий; (до кого) ніжний, ласкавий, доброзичливий, приязний, дружній; (клімат) м'який, не різкий; (кінь) рахманний.
Словник синонімів Караванського
лагідний —
див. Добрий; покірний
Словник синонімів Вусика
лагідний —
-а, -е. 1》 Спокійний, сумирний, тихий. || Ніжний, ласкавий. || Який виражає спокій, доброту, ласку, ніжність. || Злагоджений, дружній (про життя, взаємини тощо). || Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лагідний —
ЛА́ГІДНИЙ, а, е. 1. Спокійний, сумирний, тихий. Меланя характеру була лагідного, ніколи в гнів не впадала (Ю. Смолич); Максим Якович був людиною лагідною, ніби ягня (С. Андрухович); // Ніжний, ласкавий. Себе я чую сильним і свобідним ..
Словник української мови у 20 томах
лагідний —
Будь лагідний, то будеш у Бога гідний. Миролюбних людей і Бог любить. Лагідне теля дві корові ссе. Покірний два рази користає.
Приповідки або українсько-народня філософія
лагідний —
ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
лагідний —
Ла́гі́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лагідний —
ЛА́ГІДНИЙ, а, е. 1. Спокійний, сумирний, тихий. Меланя характеру була лагідного, ніколи в гнів не впадала (Смолич, Мир.., 1958, 40); // Ніжний, ласкавий. Себе я чую сильним і свобідним.. Таким веселим, щирим і лагідним.
Словник української мови в 11 томах