ледачий —
Бабак, баглай, байбак, байда, байдачище, байдачок, байдич, байтало, байтулуватий, баляндрасник, безділля (У пісні: "Доню ж моя доню, яке ти безділля"), бездільний, бездільник, безпутник, белбас, бельбас, бецевал, бецман, білоручка, валюка, валяка...
Словник синонімів Вусика
ледачий —
-а, -е. 1》 Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.). || у знач. ім. ледачий, -чого, ч.; ледача, -чої, ж. Те саме, що ледар і ледарка. 2》 Сповнений лінощів. 3》 перен. Який рухається, тече дуже повільно, мляво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ледачий —
ЛЕДА́ЧИЙ, а, е. 1. Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.). За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим – молодіє (прислів'я); * Образно. Нерушливий і ледачий на вдачу місяць .. раптом ліг, вивернувсь та й заснув (І.
Словник української мови у 20 томах
ледачий —
син. філон, шланг.
Словник жарґонної лексики української мови
ледачий —
ма́ти леда́чу па́м’ять, ірон. Не запам’ятовувати чого-небудь, не виявляти здатності згадати когось, щось. В якійсь далекій стороні… В Німеччині… В Туреччині… Та ні! Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Л. Глібов).
Фразеологічний словник української мови
ледачий —
БЕЗПУ́ТНИЙ розм. (який діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), НЕПУТЯ́ЩИЙ розм. ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., НЕПУ́ТНІЙ рідко, ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал. зневажл.
Словник синонімів української мови
ледачий —
ЛЕДА́ЧИЙ, а, е. 1. Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.). Чи найшла Оксана собі уроки чи роботу? — ледача дівчина, не пише мені (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
ледачий —
Ледачий, -а, -е 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Шевч. 58. Ледача шкапа скрізь припинки має. Ном. № 10848. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить.
Словник української мови Грінченка