лежанка —
лежа́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
лежанка —
I л`ежанка-и, ж. 1》 Лежання, постійне неробство. 2》 Лінощі, ледарювання. 3》 Зірвана зеленою груша, що потім достигає. II леж`анка-и, ж. 1》 Низька піч у вигляді тапчана для лежання. 2》 Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лежанка —
ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (з казки); В вечірній тьмі...
Словник української мови у 20 томах
лежанка —
ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм.
Словник синонімів української мови
лежанка —
ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Укр.. казки, легенди.., 1957, 83); Хата вже старенька і холодна.
Словник української мови в 11 томах
лежанка —
Ле́жанка, -ки ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша. --------------- Лежанка, -ки ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. ум. лежаночка.
Словник української мови Грінченка