лежанка

I л`ежанка-и, ж.

1》 Лежання, постійне неробство.

2》 Лінощі, ледарювання.

3》 Зірвана зеленою груша, що потім достигає.

II леж`анка-и, ж.

1》 Низька піч у вигляді тапчана для лежання.

2》 Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо.

3》 Місце денного відпочинку звіра; місце, де лежав або лежить звір (заєць, козуля, олень та ін.).

Значення в інших словниках

1. лежанка — лежа́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лежанка — [леижанка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок  Орфоепічний словник української мови
3. лежанка — Це лежання  Словник чужослів Павло Штепа
4. лежанка — ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (з казки); В вечірній тьмі...  Словник української мови у 20 томах
5. лежанка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм.  Словник синонімів української мови
6. лежанка — ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Укр.. казки, легенди.., 1957, 83); Хата вже старенька і холодна.  Словник української мови в 11 томах
7. лежанка — Ле́жанка, -ки ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша. --------------- Лежанка, -ки ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. ум. лежаночка.  Словник української мови Грінченка