лежанка
I л`ежанка-и, ж.
1》 Лежання, постійне неробство.
2》 Лінощі, ледарювання.
3》 Зірвана зеленою груша, що потім достигає.
II леж`анка-и, ж.
1》 Низька піч у вигляді тапчана для лежання.
2》 Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо.
3》 Місце денного відпочинку звіра; місце, де лежав або лежить звір (заєць, козуля, олень та ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лежанка — лежа́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лежанка — [леижанка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- лежанка — Це лежання Словник чужослів Павло Штепа
- лежанка — ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (з казки); В вечірній тьмі... Словник української мови у 20 томах
- лежанка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
- лежанка — ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Укр.. казки, легенди.., 1957, 83); Хата вже старенька і холодна. Словник української мови в 11 томах
- лежанка — Ле́жанка, -ки ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша. --------------- Лежанка, -ки ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. ум. лежаночка. Словник української мови Грінченка