лежанка
ЛЕЖА́НКА, и, ж.
1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання.
Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Укр.. казки, легенди.., 1957, 83);
Хата вже старенька і холодна. Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (Кучер, Трудна любов, 1960, 363);
*У порівн. Пісок був теплий, як нагріта лежанка (Руд., Вітер.., 1958, 341).
2. Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо.
Просто проти дверей, під віконцем упоперек кімнати був пілок-лежанка, завширшки з подвійне ліжко (Досв., Гюлле, 1961, 17);
На земляних лежанках акуратно були складені ковдри й плащ-палатки (Собко, Вогонь.., 1947, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лежанка — лежа́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лежанка — [леижанка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- лежанка — I л`ежанка-и, ж. 1》 Лежання, постійне неробство. 2》 Лінощі, ледарювання. 3》 Зірвана зеленою груша, що потім достигає. II леж`анка-и, ж. 1》 Низька піч у вигляді тапчана для лежання. 2》 Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лежанка — Це лежання Словник чужослів Павло Штепа
- лежанка — ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (з казки); В вечірній тьмі... Словник української мови у 20 томах
- лежанка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
- лежанка — Ле́жанка, -ки ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша. --------------- Лежанка, -ки ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. ум. лежаночка. Словник української мови Грінченка