1. Словник української мови у 20 томах

лежанка

ЛЕЖА́НКА, и, ж.

1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання.

Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (з казки);

В вечірній тьмі, яку розбивало червоне світло полум'я з лежанки та жовтенький світ від невеличкої керосинової лампочки .., плавав синій дим, наче хмари, попід стелею і гостро щипав у носі й за очі (В. Винниченко);

Хата вже старенька і холодна. Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (В. Кучер);

Мені спадає раптом на думку, що можна ж розпалити вогонь і в лежанці, посередині якої вмуровані невеличка плита й духовка (Є. Доломан);

* У порівн. Пісок був теплий, як нагріта лежанка (М. Руденко).

2. Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини і т. ін.

Просто проти дверей, під віконцем упоперек кімнати був пілок-лежанка, завширшки з подвійне ліжко (Олесь Досвітній);

На земляних лежанках акуратно були складені ковдри й плащ-палатки (В. Собко);

Зайшов, пiд пiч заглядав, i в кошик зазирав, i в лежанку – радiо якесь шукав (О. Гончар);

Подана півголосом спереду команда: Авф! – підриває Денисюка з білої снігової лежанки (О. Лисяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лежанка — лежа́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лежанка — [леижанка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  3. лежанка — I л`ежанка-и, ж. 1》 Лежання, постійне неробство. 2》 Лінощі, ледарювання. 3》 Зірвана зеленою груша, що потім достигає. II леж`анка-и, ж. 1》 Низька піч у вигляді тапчана для лежання. 2》 Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лежанка — Це лежання Словник чужослів Павло Штепа
  5. лежанка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
  6. лежанка — ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Укр.. казки, легенди.., 1957, 83); Хата вже старенька і холодна. Словник української мови в 11 томах
  7. лежанка — Ле́жанка, -ки ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша. --------------- Лежанка, -ки ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. ум. лежаночка. Словник української мови Грінченка