лежанка

Ле́жанка, -ки

ж.

1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное.

2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32.

3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша.

---------------

Лежанка, -ки

ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. ум. лежаночка.

Значення в інших словниках

1. лежанка — лежа́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лежанка — [леижанка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок  Орфоепічний словник української мови
3. лежанка — I л`ежанка-и, ж. 1》 Лежання, постійне неробство. 2》 Лінощі, ледарювання. 3》 Зірвана зеленою груша, що потім достигає. II леж`анка-и, ж. 1》 Низька піч у вигляді тапчана для лежання. 2》 Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лежанка — Це лежання  Словник чужослів Павло Штепа
5. лежанка — ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (з казки); В вечірній тьмі...  Словник української мови у 20 томах
6. лежанка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм.  Словник синонімів української мови
7. лежанка — ЛЕЖА́НКА, и, ж. 1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання. Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Укр.. казки, легенди.., 1957, 83); Хата вже старенька і холодна.  Словник української мови в 11 томах