лляний —
лляни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
лляний —
-а, -е. 1》 Прикм. до льон. || Вигот. з насіння льону. || Зробл. з волокон льону. || Вигот. з прядива, що є результатом обробки волокон льону. || Пошитий з полотна, виготовленого з прядива льону. 2》 Схожий світлим кольором і м'якістю на волокна льону (про волосся).
Великий тлумачний словник сучасної мови
лляний —
ЛЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до льон. До хлібців додають висівки, а випікають їх без жиру, але з лляним або кунжутним насінням (з наук.-попул. літ.); // Вигот. з насіння льону. – Мамо! Ой підіть та вточіть лляної олії! (Ю. Логвин); // Зробл.
Словник української мови у 20 томах
лляний —
лляний → лятий ◊ лляне́ ті́сто = ля́те ті́сто
Лексикон львівський: поважно і на жарт
лляний —
ЛЛЯНИ́Й (пошитий із полотна, виготовленого з прядива льону), ЛЬНЯНИ́Й, ЛЬОНО́ВИЙ. Він в сорочечці лляній Йде по м'яті молодій (А. Малишко); Зім'ята льняна косоворотка недбало розхристана (Ю. Збанацький); А дівчина хлопця полюбила В льоновій сорочці голубій (А. Малишко).
Словник синонімів української мови
лляний —
ЛЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до льон. У сільському господарстві часто використовують як паливо.. лляну кострицю (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 30); Краще за нього [проса на печі] хіба тільки лляне насіння (Багмут, Опов., 1959, 3); // Вигот.
Словник української мови в 11 томах
лляний —
Лляний, -а, -е Льняной. Лляної кужелі прясти. Чуб. V. 712. Поший мені, мати, лляную сорочку. Чуб. V. 261.
Словник української мови Грінченка