лляний

лляни́й

-а, -е.

1》 Прикм. до льон.

|| Вигот. з насіння льону.

|| Зробл. з волокон льону.

|| Вигот. з прядива, що є результатом обробки волокон льону.

|| Пошитий з полотна, виготовленого з прядива льону.

2》 Схожий світлим кольором і м'якістю на волокна льону (про волосся).

Значення в інших словниках

1. лляний — лляни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лляний — [л':аний] = льняний м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. лляний — ЛЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до льон. До хлібців додають висівки, а випікають їх без жиру, але з лляним або кунжутним насінням (з наук.-попул. літ.); // Вигот. з насіння льону. – Мамо! Ой підіть та вточіть лляної олії! (Ю. Логвин); // Зробл.  Словник української мови у 20 томах
4. лляний — лляний → лятий ◊ лляне́ ті́сто = ля́те ті́сто  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. лляний — ЛЛЯНИ́Й (пошитий із полотна, виготовленого з прядива льону), ЛЬНЯНИ́Й, ЛЬОНО́ВИЙ. Він в сорочечці лляній Йде по м'яті молодій (А. Малишко); Зім'ята льняна косоворотка недбало розхристана (Ю. Збанацький); А дівчина хлопця полюбила В льоновій сорочці голубій (А. Малишко).  Словник синонімів української мови
6. лляний — Ілляни́й = лляни́й, -на́, -не́ лляни́й, -на́, -не́ лляни́й = лляни́й лляни́й = лляни́й льняни́й = лляни́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лляний — ЛЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до льон. У сільському господарстві часто використовують як паливо.. лляну кострицю (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 30); Краще за нього [проса на печі] хіба тільки лляне насіння (Багмут, Опов., 1959, 3); // Вигот.  Словник української мови в 11 томах
8. лляний — Лляний, -а, -е Льняной. Лляної кужелі прясти. Чуб. V. 712. Поший мені, мати, лляную сорочку. Чуб. V. 261.  Словник української мови Грінченка