Значення в інших словниках
-
лущитися —
(позбуватися верхнього покриття) (про шкіру) злазити, облуплюватися, (про фарбу) обсипатися.
Словник синонімів Полюги
-
лущитися —
лу́щитися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
лущитися —
-иться, недок. 1》 Звільнятися від шкаралупи, лузги і т. ін. || Те саме, що вилущуватися 1). 2》 Позбуватися верхнього шару шкіри і т. ін., що відокремлюється маленькими тонкими плівками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лущитися —
ЛУ́ЩИТИСЯ, иться, недок. 1. Звільнятися від шкаралупи, лузги і т. ін. Колос став лущитися; // Те саме, що вилу́щуватися 1. Маланка пішла на поле .. і слуха, як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса (М.
Словник української мови у 20 томах
-
лущитися —
ВИЛУ́ЩУВАТИСЯ (випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи, качана, стручка), ЛУ́ЩИТИСЯ, ВИТЕРЕ́БЛЮВАТИСЯ (також про качани, стручки тощо — ставати порожніми). — Док.: ви́лущитися, ви́теребитися. Рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (М.
Словник синонімів української мови
-
лущитися —
ЛУ́ЩИТИСЯ, иться, недок. 1. Звільнятися від шкаралупи, лузги і т. ін. Важкий колос набух і став ще важчий, а потім почав лущитись. Сиплеться зерно (Рад. Укр., 26. VII 1961, 2); // Те саме, що вилу́щуватися 1. Маланка пішла на поле..
Словник української мови в 11 томах
-
лущитися —
Лущитися, -щуся, -щишся гл. Сходить, слазить (о струпьяхъ, сыпи). Харьк.
Словник української мови Грінченка