лущитися

Значення в інших словниках

1. лущитися — (позбуватися верхнього покриття) (про шкіру) злазити, облуплюватися, (про фарбу) обсипатися. Словник синонімів Полюги
2. лущитися — лу́щитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. лущитися — -иться, недок. 1》 Звільнятися від шкаралупи, лузги і т. ін. || Те саме, що вилущуватися 1). 2》 Позбуватися верхнього шару шкіри і т. ін., що відокремлюється маленькими тонкими плівками. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лущитися — ЛУ́ЩИТИСЯ, иться, недок. 1. Звільнятися від шкаралупи, лузги і т. ін. Колос став лущитися; // Те саме, що вилу́щуватися 1. Маланка пішла на поле .. і слуха, як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса (М. Словник української мови у 20 томах
5. лущитися — ВИЛУ́ЩУВАТИСЯ (випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи, качана, стручка), ЛУ́ЩИТИСЯ, ВИТЕРЕ́БЛЮВАТИСЯ (також про качани, стручки тощо — ставати порожніми). — Док.: ви́лущитися, ви́теребитися. Рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (М. Словник синонімів української мови
6. лущитися — ЛУ́ЩИТИСЯ, иться, недок. 1. Звільнятися від шкаралупи, лузги і т. ін. Важкий колос набух і став ще важчий, а потім почав лущитись. Сиплеться зерно (Рад. Укр., 26. VII 1961, 2); // Те саме, що вилу́щуватися 1. Маланка пішла на поле.. Словник української мови в 11 томах
7. лущитися — Лущитися, -щуся, -щишся гл. Сходить, слазить (о струпьяхъ, сыпи). Харьк. Словник української мови Грінченка