ліквідатор —
ліквіда́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ліквідатор —
-а, ч. 1》 Прихильник ліквідаторства. 2》 Той, хто бере участь у ліквідації чого-небудь. 3》 У страхуванні – особа, яка займається питаннями встановлення збитків по страховому випадку, оцінювання відшкодування, дослідження причин нещасного випадку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ліквідатор —
ЛІКВІДА́ТОР, а, ч. 1. Той, хто бере участь у ліквідації чого-небудь. Він [Елланський] ніколи не належав до його [мистецтва] ліквідаторів і катафалка йому не споруджав; на його думку, думку раз у раз зайнятого журналіста і політичного працівника...
Словник української мови у 20 томах
ліквідатор —
ЛІКВІДА́ТОР, а, ч. 1. Прихильник ліквідаторства. Ліквідатори, це — ті найбільш безбоязні опортуністи, які стали проповідувати непотрібність нелегальної соціал-демократичної партії в сучасній Росії, непотрібність РСДРП (Ленін, 16, 1949, 1).
Словник української мови в 11 томах
ліквідатор —
рос. ликвидатор 1. Особа, на яку покладено здійснення ліквідації товариства, організації. Л. зазначається завчасно в установчому документі або назначається судом.
Eкономічна енциклопедія