ліквідатор
ЛІКВІДА́ТОР, а, ч.
1. Прихильник ліквідаторства.
Ліквідатори, це — ті найбільш безбоязні опортуністи, які стали проповідувати непотрібність нелегальної соціал-демократичної партії в сучасній Росії, непотрібність РСДРП (Ленін, 16, 1949, 1).
2. Той, хто бере участь у ліквідації чого-небудь.
Для ліквідації справ товариства, не визначеного по суду неспроможним, товариші можуть обирати особих ліквідаторів як серед себе, так і з сторонніх осіб (Цив. кодекс УРСР, 1950, 53).
Словник української мови (СУМ-11)