Орфоепічний словник української мови

лісок

лісо́к

[л'ісок]

-ска, м. (ў) -ску, мн. -ски, -ск'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лісок — лісо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. лісок — див. ліс  Словник синонімів Вусика
  3. лісок — -ска, ч. Зменш.-пестл. до ліс 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лісок — ЛІСО́К, ска́, ч. Зменш.-пестл. до ліс. Достав Панас сокиру та брусок, Налагодивсь – і полягли дерева... Пропав лісок Знічев'я! (Л. Глібов); Сонце, підкрадаючись обережно, одним оком визирає з-за далекого ліска... (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. лісок — Лісо́к, ліска́, -ко́ві, в ліску́; ліски́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лісок — ЛІСО́К, ска́, ч. Зменш.-пестл. до ліс 1. Вдалині повитий туманом дрімав лісок (Горд., II, 1959, 174); Достав Панас сокиру та брусок, Налагодивсь — і полягли дерева… Пропав лісок Знічев’я! (Гл., Вибр., 1951, 73); — Чоловіче,.. а в кого то ви березовий лісок купили? (Фр., І, 1955, 373).  Словник української мови в 11 томах
  7. лісок — Лісок, -ска, лісонько, -ка, лісочок, -чка м. ум. отъ ліс.  Словник української мови Грінченка