лісок —
[л'ісок] -ска, м. (ў) -ску, мн. -ски, -ск'іў
Орфоепічний словник української мови
лісок —
-ска, ч. Зменш.-пестл. до ліс 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
лісок —
ЛІСО́К, ска́, ч. Зменш.-пестл. до ліс. Достав Панас сокиру та брусок, Налагодивсь – і полягли дерева... Пропав лісок Знічев'я! (Л. Глібов); Сонце, підкрадаючись обережно, одним оком визирає з-за далекого ліска... (В.
Словник української мови у 20 томах
лісок —
ЛІСО́К, ска́, ч. Зменш.-пестл. до ліс 1. Вдалині повитий туманом дрімав лісок (Горд., II, 1959, 174); Достав Панас сокиру та брусок, Налагодивсь — і полягли дерева… Пропав лісок Знічев’я! (Гл., Вибр., 1951, 73); — Чоловіче,.. а в кого то ви березовий лісок купили? (Фр., І, 1955, 373).
Словник української мови в 11 томах
лісок —
Лісок, -ска, лісонько, -ка, лісочок, -чка м. ум. отъ ліс.
Словник української мови Грінченка