Значення в інших словниках
-
мачуха —
ма́чуха іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
мачуха —
Нерідна мати.
Словник синонімів Караванського
-
мачуха —
-и, ж. Дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. || перен. Про що-небудь безжалісне, жорстоке.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мачуха —
МА́ЧУХА, и, ж. Дружина батька стосовно до його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. Добра мачуха, а все не рідна мати (прислів'я); [Наталка:] У мене рідна мати – не мачуха, не схоче своєї дитини погубити (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мачуха —
Або я що від мачухи? та ж я мав рідну маму. Я не чужий, мені належиться однаке трактування. Ніхто собі не мачуха. Ніхто собі кривди не зробить. Мачушине добро, як зимне тепло. Про нещирість доброти мачухи.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
мачуха —
Ма́чуха, -хи, -сі; -чухи, -чух
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мачуха —
МА́ЧУХА, и, ж. Дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. Добра мачуха, а все не рідна мати (Укр.. присл.., 1955, 138); [Наталка:] У мене рідна мати — не мачуха, не схоче своєї дитини погубити (Котл.
Словник української мови в 11 томах
-
мачуха —
Мачуха, -хи ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ном. № 9378. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая. Чуб. V. 565.
Словник української мови Грінченка