мачуха
ма́чуха
[мачуха]
-хие, д. і м. -ус'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мачуха — ма́чуха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мачуха — Нерідна мати. Словник синонімів Караванського
- мачуха — -и, ж. Дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. || перен. Про що-небудь безжалісне, жорстоке. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мачуха — МА́ЧУХА, и, ж. Дружина батька стосовно до його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. Добра мачуха, а все не рідна мати (прислів'я); [Наталка:] У мене рідна мати – не мачуха, не схоче своєї дитини погубити (І. Словник української мови у 20 томах
- мачуха — Або я що від мачухи? та ж я мав рідну маму. Я не чужий, мені належиться однаке трактування. Ніхто собі не мачуха. Ніхто собі кривди не зробить. Мачушине добро, як зимне тепло. Про нещирість доброти мачухи. Приповідки або українсько-народня філософія
- мачуха — Ма́чуха, -хи, -сі; -чухи, -чух Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мачуха — МА́ЧУХА, и, ж. Дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. Добра мачуха, а все не рідна мати (Укр.. присл.., 1955, 138); [Наталка:] У мене рідна мати — не мачуха, не схоче своєї дитини погубити (Котл. Словник української мови в 11 томах
- мачуха — Мачуха, -хи ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ном. № 9378. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая. Чуб. V. 565. Словник української мови Грінченка