1. Словник української мови Грінченка

мачуха

Мачуха, -хи

ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ном. № 9378. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая. Чуб. V. 565.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мачуха — ма́чуха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мачуха — Нерідна мати. Словник синонімів Караванського
  3. мачуха — [мачуха] -хие, д. і м. -ус'і Орфоепічний словник української мови
  4. мачуха — -и, ж. Дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. || перен. Про що-небудь безжалісне, жорстоке. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мачуха — МА́ЧУХА, и, ж. Дружина батька стосовно до його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. Добра мачуха, а все не рідна мати (прислів'я); [Наталка:] У мене рідна мати – не мачуха, не схоче своєї дитини погубити (І. Словник української мови у 20 томах
  6. мачуха — Або я що від мачухи? та ж я мав рідну маму. Я не чужий, мені належиться однаке трактування. Ніхто собі не мачуха. Ніхто собі кривди не зробить. Мачушине добро, як зимне тепло. Про нещирість доброти мачухи. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. мачуха — Ма́чуха, -хи, -сі; -чухи, -чух Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мачуха — МА́ЧУХА, и, ж. Дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати. Добра мачуха, а все не рідна мати (Укр.. присл.., 1955, 138); [Наталка:] У мене рідна мати — не мачуха, не схоче своєї дитини погубити (Котл. Словник української мови в 11 томах