мачуха

МА́ЧУХА, и, ж.

Дружина батька стосовно до його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати.

Добра мачуха, а все не рідна мати (прислів'я);

[Наталка:] У мене рідна мати – не мачуха, не схоче своєї дитини погубити (І. Котляревський);

– А хіба у вас нікого з рідні нема? – Чому нема! Батько є. Матері, правда, нема, ще з дитинства. Мачуха (А. Головко);

– Мама, коли б'є, пiдкладає долоню. Не те що мачуха (Р. Андріяшик);

Були тут присутні: мачуха згадуваного князя, його жона, а також дев'ять його сестер (П. Загребельний);

* У порівн. Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми... (М. Коцюбинський);

// перен. Про що-небудь безжалісне, жорстоке.

– Ти ж підеш на чуже село, .. – то й не побачимось. Чуже село – мачуха, не пригріє (Ганна Барвінок);

– Хто б не прийшов зі зброєю панувати в наш край, чи Франція, чи Англія, чи Америка, але ніяка з них ніколи не стане матір'ю нашим дітям, завжди вона буде для них мачухою лютою (О. Гончар);

Несамовита буря, люта мачуха, ставала добрим порятунком. Поки не вщухне Дніпро, жодній живій душі не вдасться переплисти з того на сей берег (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

мачуха

Значення в інших словниках