меланхолійний

меланхолі́йний

[ме^иланхо^ул’ійни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. меланхолійний — меланхолі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. меланхолійний — Меланхолічний; (настрій) сумний, тужливий; (вигляд) зажурений, засмучений.  Словник синонімів Караванського
3. меланхолійний — -а, -е. 1》 Власт. меланхолікові. 2》 Схильний до меланхолії (у 1 знач.). || Який виражає меланхолію. || Такий, як у меланхоліка. 3》 Сповнений меланхолії (у 1 знач.); сумний, тужливий. Меланхолійний напад мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. меланхолійний — МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Власт. меланхолікові. Мала [дівчина] рудаве волосся, що у русинів рідкість.., майже меланхолійний сум (О. Кобилянська); Часом находила на неї меланхолійна злість (Іван Ле). 2. Схильний до меланхолії (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
5. меланхолійний — меланхолі́йний (від меланхолія) тужливий, сумний.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. меланхолійний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...  Словник синонімів української мови
7. меланхолійний — Меланхолі́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. меланхолійний — МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Власт. меланхолікові. Мала [дівчина] рудаве волосся, що у русинів рідкість.., майже меланхолійний сум (Коб., І, 1956, 375); Часом находила на неї меланхолійна злість (Ле, Міжгір’я, 1953, 33). 2. Схильний до меланхолії (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах