мерехтливий —
мерехтли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
мерехтливий —
Миготливий, мигтючий, блискотливий, ряхтливий, ок. блимкий, д. блимаючий.
Словник синонімів Караванського
мерехтливий —
-а, -е. Який мерехтить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мерехтливий —
МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, а, е. Який мерехтить. Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І. Кириленко); Тільки лиш за горами, вкритими густим лісом, заховалося сонце, як небо вже немов хтось засіяв мерехтливими зорями (Д.
Словник української мови у 20 томах
мерехтливий —
МИГОТЛИ́ВИЙ (який мигтить), МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, ХИСТКИ́Й, РЯХТЛИ́ВИЙ розм. Він дивився в небо, бо хотілося побачити лице місяця, миготливі зорі (І. Чендей); Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І.
Словник синонімів української мови
мерехтливий —
Мерехтли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мерехтливий —
МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, а, е. Який мерехтить. Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (Кир., Вибр., 1960, 366); Тільки лиш за горами, вкритими густим лісом, заховалося сонце, як небо вже немов хтось засіяв мерехтливими зорями (Ткач, Крута хвиля, 1954, 74)...
Словник української мови в 11 томах